Положення
Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Жорнищенському ліцеї
Дане положення розроблено і діє на основі Закону України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017р., Закону України «Про повну загальну середню освіти» №1385-ІХ від 13.04.2021 р. (ст. 42-43), наказу міністерства освіти і науки України №1480 від 30.11.2020 р. «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти»
Згідно Методичних рекомендацій заклад розробив, розглянув і схвалив педагогічною радою сукупність умов, процедур та заходів, що забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.
Внутрішня система забезпечення якості освіти (далі внутрішня система) повинна забезпечувати реорганізацію академічної доброчеснністі, забезпечити партнерство і командну роботу учасників освітнього процесу, застосування теорії множинного інтелекту Говарда Гарпера і на основі цього-формування ключових компетентностей, забезпечити правильність прийняття управлінських рішень та високий рівень освітнього процесу. Постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управління процесом, а також забезпечити прозорість діяльності закладу.
Внутрішня система тримається на культурі педагогічного партнерства, співпраці педагогічних працівників з учнями, батьками, громадськістю.
Структура внутрішньої системи
Згідно ст. 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система складається з таких компонентів:
1. Стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
2. Систему та забезпечення академічної доброчесності;
3. Правила і процедури оцінювання учнів, що оприлюдненні;
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, що оприлюдненні.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;
6. Інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти, створення локальної системи зв’язку ;
7. Безпекова складова;
8. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
9. Вивчення та самооцінювання якості освіти.
Ряд процедур і заходів можуть вносити в дане Положення за рішенням педагогічної ради та згідно наказу по закладу освіти.
Забезпечення якості середньої освіти має базуватись на відповідності Державним стандартам трьох відповідних рівнів.
Дані структури компонентів розділяються на такі напрями:
ü Освітнє середовище
ü Система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти
ü Система діяльності педагогічних працівників
ü Система управлінської діяльності
Такі складові дають можливість синхронізувати систему внутрішнього забезпечення якості освіти і зовнішнього, зокрема під час аудиту.
Дане Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти схвалювати педрадою і затверджується керівництвом закладу.
1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти.
Розроблений на основі напрацювань педколективу, досвіду кращих учителів, інтернет-розробок, публікацій в пресі.
Вони вимагають вимоги Законів України «Про освіту», «ППЗСО», статуту закладу, стратегії розвитку, посадових обов'язків педагогічних працівників.
Головний принцип внутрішньої системи забезпечення якості освіти -надання якісної освіти здобувачам освіти усіма педагогічними працівниками, їх відповідальність. Іншими принципами є:
ü принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів і реалізується через освітній менеджмент (планування, організація, мотивація, контроль);
ü принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості меті якості освітнього процесу;
ü принцип безперервності ( постійна реалізація освітньої діяльності);
ü принцип розвитку;
ü принцип партнерства і командності(спільність мети, взаємозалежність суб’єктів освітнього процесу) .
Освітній заклад, виконуючи свою місію по забезпеченню якості освіти співпрацює з усіма зацікавленими сторонами, до яких відносяться:
1. органи, що здійснюють управління в галузі освіти;
2. органи місцевого самоврядування в галузі освіти;
3. територіальної громади;
4. дитячі садки, батьки здобувачів освіти педколектив закладу;
5. педагогічні колективи сусідніх шкіл.
Процедури вивчення освітньої діяльності.
1. Постійний моніторинг змісту освіти на основі педагогічної кваліметрії;
2. Аналіз освітнього процесу;
3. Моніторинг технологій навчання;
4. Моніторинг ресурсного потенціалу школи;
5. Моніторинг управління;
6. Спостереження за станом соціально-психологічного середовища;
7. Контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
8. Розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності закладу;
9. Забезпечення виконання Державних стандартів та нормативних документів в галузі освіти, рішень педагогічної ради та наказів.
Стратегію та процедури забезпечення якості освіти організовує керівник закладу освіти. Він проводить експертну оцінку ефективності результатів діяльності педагогічних працівників. Впродовж семестру в школі проводиться поточний контроль результатів навчальних досягнень здобувачів освіти.
Поточні результати навчальних досягнень фіксується в класних журналах і є доступним для перегляду і аналізу керівником, заступником, класним керівником, здобувачам освіти і батькам.
Підсумковий контроль здійснюється у формі директорських контрольних робіт, ДПА та ЗНО.
В закладі має бути організований постійний кваліметричний моніторинг.
2. Система забезпечення академічної доброчесності.
Академічна доброчесність є наскрізною етичною політикою ЗЗСО. Вона розглядається, як важлива складова трансформації української освітньої системи.
Мета: сформувати в освіті та її закладах нову академічну культуру, яка базується на довірі, чесності, прозорості, реальному навчанні і справжній науковій роботі. Нове покоління випускників має стати носіями нових цінностей в науці і освіті. В закладі недопустимі списування, плагіат, корупція, хабарництво оскільки вони руйнують освіту.
В закладі має бути безумовно виконуватись ст. 42 Закону України «Про освіту», яка наголошує на обов’язковості забезпечення принципів академічної доброчесності. А також опрацьовано основні поняття проекту SAISS, який здійснюється «Американськими радами з міжнародної освіти освіти ACTR/ACCELS спільно з МОН України.
В умовах, коли починається четверта індустріальна революція плагіат , фабрикація, самоплагіат, списування , хабарництво, необ’єктивне оцінювання часто завершується втратою роботи.
За порушення академічної доброчесності дане Положення передбачає відповідальність:
ü відмова у присвоєні кваліфікації та педагогічного звання;
ü позбавлення права займати визначені законом посади.
3. Правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, що оприлюднюються.
Методичні рекомендації до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №924 від 20 серпня 2018 року. Оцінювання результатів навчання та особливих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально на суб’єктивних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання. Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентності учнів початкової школи.
Рівень результату оцінювання учнів 1-2 класів виражати вербальною оцінкою, у 3-4 класах рівневою оцінкою.
Рівень динаміки досягнень позначати буквами – П(початковий), С(середній), Д (достатній), В (високий).
Оцінювання результатів навчання учнів 3-4 класів НУШ здійснювати згідно наказу МОН України №1146 від 16.09.2020 року.
Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове(тематичне, семестрове, річне).
Оприлюднювати результати оцінювання проводити в паперовому та електронному варіантах.
Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із системою та критеріями її оцінювання.
Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи
оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.
Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.
21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін системі загальної середньої освіти». Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 бальною шкалою.
4.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників.
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до вимог і очікувань суспільства.
Вимоги до педпрацівників чітко вираженні в розділі VII Закону України «Про освіту».
Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.
Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
- освітній рівень педагогічних працівників;
- результати атестації;
- систематичність підвищення кваліфікації;
- наявність педагогічних звань, почесних нагород;
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій,
статей тощо;
- участь в експериментальній діяльності;
- результати освітньої діяльності;
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
- показник плинності кадрів.
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”, постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.
Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
Основними видами підвищення кваліфікації є:
· навчання за програмою підвищення кваліфікації при ВАНО;
· стажування;
· участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).
5.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників.
Критерії оцінки діяльності керівника важливий засіб підвищення роботи закладу. Закон України «Про освіту» чітко і ясно визначає обов’язки директора школи. Він несе відповідальність перед державою за організацію та якість навчальної та виховної роботи з учнями, зміцнювати їх здоров'я та фізичний розвиток, підвищення кваліфікації педпрацівників, зв'язок школи з сім’єю , а також за фінансування господарської частини закладу.
Оцінка керівника визначається:
· виконання стратегії розвитку закладу
· за результатами роботи школи
· по особистому внеску директора школи в організацію навчально-виховної роботи
· по стилю його роботи, таланту
· по роботі з учительським складом
· організації діловодства
· координації роботи з заступником
· ефективність роботи з батьками
· зв'язок з базовим підприємством та громадськими організаціями
· культура керівника
· зміцнення МТБ закладу
· командна робота і компетентність в управлінні
· виконання норм педагогічної етики
· створення здорової робочої атмосфери
· турбота про людей.
Оцінка роботи керівника має носити інтегральний, комплексний характер.
6. Інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти, створення локальної системи зв’язку
Ст. 41 Закон України «Про освіту» включає інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти це-одна з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність.
Така діяльність проводиться у двох напрямках:
- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;
- комп’ютеризація освітнього процесу.
Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.
Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.
Затвердити алгоритм та критерії дистанційного навчання.
Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу є ефективна робота веб-сайту та веб-платформи «Віртуальна учительська», інформування педагогів через електронні скриньки та Google – сервіси, застосування в роботі програмних засобів «Курс школа» та ОШКОЛА, груп у фейсбуці та вайбері.
7. Безпекова складова.
Серед усіх прав, якими наділенні учасники освітнього процесу (учні, батьки, педагоги) саме право на життя і здоров'я, є найголовнішим і найціннішим, а його забезпечення є головним у роботі закладу освіти.
Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:
– безпечні й комфортні умови праці та навчання;
– відсутність дискримінації та насильства;
– створення інклюзивного і мотивувального простору.
Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:
– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;
– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;
– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.
8. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
ІОС-сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобуття освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.
Універсальний дизайн у середовищі освіти-це дизайн предметів навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну працездатність для використання всім особам без необхідної адаптації.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
1. Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання. Забезпечення наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
3. Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
5. Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6. Низький рівень фізичних зусиль. Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7. Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потреб. Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:
- Відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
- Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
- Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;
- Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
- Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
- Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.
9. Вивчення та самооцінювання якості освіти
Функції самооцінювання
- Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.
- Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.
- Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.
Види самооцінювання
- Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.
- Моніторинг педагогічної діяльності.
- Моніторинг за освітнім середовищем.
Напрями самооцінювання
- узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);
- Діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;
- Вивчення діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);
- Статичний показник (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);
- Динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);
- Психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);
- Внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);
- Самооцінювання освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);
- Педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);
- Освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);
- Учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);
- Самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);
- Моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).
Форми самооцінювання
- Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.
- Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань.
- Зовнішнє оцінювання діяльності.
Етапи проведення самооцінювання
- Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на кожен навчальний рік.
- Самооцінювання включає три етапи:
а) підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;
б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;
в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.
Виконавці
Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи.
Функціональні обов’язки учасників самооцінювання
1. Адміністрація закладу:
- ініціює розроблення стратегії розвитку школи;
- розробляє і втілює внутрішкільну систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;
- установлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;
- забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;
- сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- забезпечує реалізацію освітньої програми;
- визначає шляхи подальшого розвитку закладу;
- приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.
2. Рада забезпечення якості освіти:
- Бере участь у розробленні інструментарію;
- Бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;
- проводить експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;
- аналізує результати зібраної інформації;
- веде облік результатів;
- готують пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.
3. Педагогічна рада закладу:
- участь у розробленні методики оцінювання;
- вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;
- визначення способів оприлюднення інформації та показників розвитку системи моніторингу;
- вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;
- затвердження освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;
- сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.
4. Класний керівник:
- проводить контроль за всеобучем кожного учня;
- своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
- надає інформацію для самооцінювання.
5. Учитель:
- визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;
- визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;
- своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.
Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти
1. Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;
2. Валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю
3. Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;
4. Врахування психолого-педагогічних особливостей;
5. Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;
6. Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
7. Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.
Заключні положення
Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.
Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:
- цілеспрямованість та саморозвиток;
- компетентність;
- динамічність та самокритичність;
- управлінська етика;
- прогностичність та аналітичність;
- креативність, здатність до інноваційного пошуку.
- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:
Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.
Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома усіх рівнів.
Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).
Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.
Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.
Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.
